ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА ДЛЯ ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ НА ЗАГАЛЬНУ СУМУ 33.791 ГРН.
Наприкінці грудня 2023 року ми надали допомогу ще трьом дитячим будинкам сімейного типу Чубарь Світлани, Татарової Зої, Распертової Світлани на загальну суму 33.791 грн..
Для ДБСТ Чубарь Світлани були передані побутові товари на суму 11.515 грн..
У родині виховується 8 дітей віком 7 до 17 років, проживають у Львівській обл. (переїхали з Кіровоградської).
Світалана має 4 дорослих синів, але жінка з дитинства переймалася долею дітей, які не мали батьків і мріяла, що виросте і обов’язково матиме всиновлених діток. Тож у 2010 році Світлана з чоловіком прийняли рішення і створили прийомну сімʼю. На той момент подружжя ще виховували рідних дітей та прийняли в родини Валю і Рому. Валя має інвалідність по зору, але виросла самодостатньою мамою і жінкою.
В 2019 році подружжя забрали в родину ще трьох дітей, а в 2021 році – ще четверо. На даний момент в родині виховується та проживає двоє рідних дітей та шестеро прийомних (шестеро дорослих живуть власним життям, окремо), також Світлана з чоловіком уже мають 5 онуків.
Чоловік Світлани – військовий, захищає нашу країну на перодовій, тому Світлана більшість часу займається вихованням дітей сама. На початку повномасштобного вторгнення сімʼя переїхала жити з Донецької у Львівську область заради безпеки дітей. “Тут тихо і спокійно, найголовніше, що діти заспокоїлися, відчувають захищеність.” – говорить Світлана.
Кожна дитина у сімʼї особлива, кожен має свої мрії і бажання: Женя 7 років мріє про дитячий електромобіль; Віталій любе футбол але не любе на нього ходити, хоче стати математиком; Антон хоче бути військовим снайпером (рівняється на старших братів); дівчата Аня і Таня хочуть бути модельєрами-перукарями, робити манікюр і мати професійні набори, Таня любе читати книги про любов та інколи казки; Іван хоче займатись автомобілями та мріє про власний телефон; Олексій полюбляє готувати на кухні; Наталка любе сидіти в телефоні і хоче мати великого ведмедя.
“Дуже багато йде коштів на продукти, тому на потреби інші не вистачає. А ще є в мене мрія – купити по будинку дітям, щоб їм було, де жити, коли вийдуть від нас.” – ділиться Світлана.
Для ДБСТ Татарової Зої були передані побутові товари на суму 10.580 грн..
У родині виховується 7 дітей віком від 7 до 17 років, проживають у Кіровоградській обл..
Зоя разом з чоловіком Русланом у 2014 році утворили прийомну сімʼю та взяли на виховання 3 рідних між собою дітей. А з 2020 року сімʼя отримала статус “ДБСТ”,прийнявши у свою родину ще 3 рідних між собою діток. Невдовзі членам родини стали ще 2 хлопчики. Зараз на вихованні знаходиться 7 діток (один повнолітній вийшов зі складу сімʼї).
“Рідних дітей ми не маємо, і саме це стало поштовхом до створення ДБСТ.” – ділиться Зоя. “З початку повномасштабної війни місце проживання не міняли. Завжди є потреба у побутових товарах та засобах для дистанційного навчання, що особливо актуально зараз, у період війни. У нас всі діти шкільного віку, тому вони дуже полюбляють різноманітні гуртки, куди з задоволенням ходять. Старші хлопчики відвідують спортивні секції: теніс, футбол, волейбол, ігри в шахи та шашки. Менші дітки малюють, ліплять, вишивають.
Мрія зараз одна на всіх – кінець війні! Мирне небо, щасливе дитинство, упевнене майбутнє!”
Для ДБСТ Распертової Світлани була передана побутова техніка на суму 11.696 грн..
У родині виховується 10 дітей віком від 6 до 17 років, проживають Львівській обл. (двічі переселенці з Донецької обл.).
ДБСТ Распертової Світлани було створено на початку 2014 року, а до цього з 2011 року родина мала стутус прийомної сім’єї.
Світлана з чоловіком не мають своїх дітей, тому вони прийняли рішення прийняти дітей у сімʼю, хоч це рішення не було легким для подружжя. На той час Світалана працювала в інтернаті і розуміла, що це не легкий шлях, хоч і благородний.
“Своїх дітей не маємо, тому ми кожного любими як свого.” – говорить Світлана.
“Війна вплинула на нас ще з 2014 року, коли були вимушені виїхати, і так і не повернутися додому. Рідне місто окуповане, будинок втратили у 2015 році. Почали нове життя, але війна вдруге нас наздогнала, і знов всі наші мрії були зруйновані. Нам знов довелось покинули все, що так сильно любили.”
В родині виховується 10 дітей: 7 дівчаток та 3 хлопчика. Вони всі дуже чудові і кожен з них має здібності. Хтось танцює, хтось малює, грає на гітарі, займається акторською майстерністю, виступають в театрі, співають і взагалі відкриті та веселі . У кожного є мрії різні, але серед інших мрій є одна на всіх – ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ.
Допомога надана у рамках програма “Допомога ДБСТ”.
