ДОПОМОГА РОДИНАМ-ДБСТ САВЧУК ОЛЕНИ ТА ГОРБАНЬ ВІКТОРІЇ НА СУМУ 23.209 ГРН.
На минулому тижні ми допомогли двом дитячим будинкам сімейного типу у придбанні необхідних побутових товарів на загальну суму 23.209 грн.
Для ДБСТ Савчук Олени були передані товари побуту на 10.710 грн..

-7 дітей віком 6 до 18 років (з них 6 – приймомні)
-Львівська обл., смт Магерів (переселенці з Херсонська обл., м. Олешки)
Історія цієї родини починається з моменту, коли Олена з чоловіком на прохання своєї рідної доньки мати ще сестричку взяли на виховання трьох дітей – Настю, Славу та Аню.
“Діти відразу стали нам дуже дорогими. Ми з чоловіком – вчителі, досвід роботи з дітьми допомагав у налагодженні стосунків“, – розповідає Олена.
У 2019 році родина почала жити у власному будинку, місця було багато, а тому вирішили прийняти в сім’ю ще трьох дітей, і тоді вже був створений дитячий будинок сімейного типу. Все було чудово, у кожного в сімʼї було багато планів і мрій на майбутнє, але настав лютий 2022 року і приніс війну…
Родина прожила 1,5 місяці в окупації і прийняли рішення виїхати. “Зараз проживаємо у Львівській області, але живе надія на повернення.
Менші діти пішли до місцевої школи. Старші студенти вчаться онлайн. В будинку, де зараз перебуваємо, немає зручностей до яких звикли наші діти. Але після сидіння у підвалі, без світла та в окупації, нам тут спокійно“, – ділиться мама-вихователька.
“Намагаємося створювати умови, в будинок завели воду та облаштували кухню, мріємо придбати душову кабіну та санвузол“.
Діти мріють повернутися додому, до своєї школи, громади, до будинку з власними кімнатами.
Для ДБСТ Горбань Вікторії була передана побутова техніка на суму 12.499 грн..
-10 дітей віком від 1 до 17 років (з них 9 – прийомні)
-Харківська обл., с. Липкуватівка (переселенці з м. Харків)
ДБСТ Горбань Вікторії був створений у 2011 році. З того часу з родини вийшло уже 6 діток і живуть самостійно. На даний час у сімʼї виховується 10 дітей.
Вікторія уже 29 років працює фельдшером з невідкладних станів екстренної медичної допомоги, неодноразово виїжджала на виклики в інтернатні заклади та будинки малят і ще з того часу було розуміння, що дитині найкраще за все виховуватись у в родині, мати маму і тата… адже так дітлахи переймають родинні цінності, спілкування, навички підтримки і допомоги один однму. Так і створила ДБСТ – через бажання дарувати турбота та повноцінне життя іншим.
Через війну сімʼї довелось виїхати з рідного міста Харків в село в області через постійні обстріли.
Діти мріють, щоб скоріше закінчилась війна, хочуть їздити, як раніше, на море в Одесу і Херсон… Вся сімʼя чекаю миру і можливості повернутись додому.
Допомога надана у рамках проекту “Допомога ДБСТ”.