ПОБУТОВА ТЕХНІКА НА СУМУ 17 800 ГРИВЕНЬ ДЛЯ РОДИНИ ТАТАРІНИХ
Цього тижня ми оплатили та передали комбіновану плиту Beko вартістю 17 800 гривень для родини Татаріної Ірини.
У сімʼї виховується 9 дітей, проживають у селі Маломихайлівка Дніпропетровської області.
Історія родини від імені мами-виховательки Татаріної Ірини
Я мріяла про прийомну сім’ю ще з дитинства. Моя мама була сиротою, і її історії глибоко запали мені в серце. Вони надихнули мене колись дати дітям те, чого не вистачало їй — турботу, безпеку, родину.
Я — вчителька за освітою, і діти завжди були поруч у моєму житті. У 2017 році я створила прийомну родину. Спочатку в нас було троє дітей. Ми дуже хотіли розширитися, але довгий час не мали можливості через житлові умови.
Перед самою війною нам вдалося придбати новий будинок. Та облаштувати його ми не встигли — почалося повномасштабне вторгнення. Нас евакуювали до Туреччини. Ми провели там два роки разом із дітьми з закладів Дніпропетровської області. Я бачила, як кожна дитина мріє про прості речі — маму, тепло, свою кімнату, свій дім. Моє серце розривалося.
Коли ми повернулися в Україну, власноруч із дітьми зробили ремонт. І звернулися до служб із проханням дозволити нам знову стати родиною для тих, хто потребує дому. У жовтні 2024 року я повернулася до Туреччини й забрала звідти дівчинку. Згодом до нас приєдналися ще шестеро дітей. Так у нашій родині стало дев’ятеро. Одна з дівчат, якій уже 18, навчається в університеті й вийшла з родини, але завжди лишається частиною нашого дому.
Моє щастя — це щасливі діти. Вони колись лише мріяли про дім. А я змогла допомогти цим мріям здійснитися.
Так, у нас є труднощі. Двоє дітей мають інвалідність, шестеро потребують інклюзивного підходу в навчанні, уваги, терпіння. Але вони дуже активні, відкриті, щирі. Ми разом навчаємось не лише читати й рахувати, а й жити як справжня родина.
Ми багато часу проводимо на вулиці: у нас є батут, гойдалка, велосипеди й самокати. Але всім не вистачає. Підлітки мріють про скутери й мотоцикли, а молодші — про власні велосипеди.
Усі діти мріють про мир, міцну родину, про майбутнє. І кожен — про щось своє: велосипед, телефон, гарну роботу. Але найперше — про щасливе дитинство.
